Іван Антонович Левчук народився 28 лютого 1922 року в с. Сошично Камінь-Каширського району Волинської області. «Усе його життя — це боротьба ...»

«Я вдячний моєму Богові за те, що можу жити в цій країні і страждати за ім’я Ісуса Христа»
І.А. Левчук

Життя кожного християнина пов’язане з боротьбою. Ми боремося з собою, своїми звичками та поганими рисами характеру, змушені стояти проти спокус та ворожих нападів. Найважче ж тим, хто на передовій цієї боротьби — служителям. Бути Божим служителем — це велика відповідальність перед Богом та людьми. Виконувати працю єпископа не було легко ніколи, а особливо в період з 1940 до 1990 року ХХ століття в Радянському Союзі. Могутня «тоталітарна машина» робила нестерпним життя тих, хто дозволяв собі думати інакше, ніж було потрібно в СРСР. До «інакодумців» в той час належали й християни віри євангельської — п’ятидесятники. Бути служителем п’ятидесятницької общини (особливо нереєстрованої) прирівнювалося до тяжкого карного злочину.
Одним з тих, кого Господь поставив на передовій п’ятидесятницьких громад в Україні, був єпископ Іван Антонович Левчук. Внесок, зроблений братом у побудову п’ятидесятницьких церков, дуже великий. Все його життя, кожна прожита хвилина були віддані для служіння Господу. Де б не проходив його життєвий шлях, всюди він благовістив про свого Спасителя та підбадьорював християн. Для багатьох Іван Антонович став прикладом щирого служіння Богові та людям, сміливості при захисті Істини, незламної стійкості та мужності при перенесенні страждань.